Велетенська писанка у Веґревілі: українська спадщина Альберти

Велетенська писанка у Веґревілі, у канадській провінції Альберта, є пам’яткою української культури та незвичайним прикладом раннього комп’ютерного проєктування. Вона сягає 31 фута заввишки, а оглянути її можна будь-якого дня року. Скульптура постала завдяки поєднанню художнього задуму Пола Максима Сембалюка та математичної роботи Рональда Реша з Університету Юти.

За знайомою формою великоднього яйця стоїть кілька взаємопов’язаних історій: українська спадщина міста, канадська ювілейна ініціатива та пошук способу скласти криву поверхню з окремих металевих деталей. До того ж писанка не цілком нерухома: її конструкція дає змогу працювати як флюгер. Тож під час відвідин варто придивитися не лише до розміру, а й до орнаменту, будови та способу кріплення.

Від традиційної писанки до міського символу

Писанка належить до української великодньої традиції. Її оздоблюють народними орнаментами за допомогою воскового розпису. Саме так пояснює цей термін офіційний сайт Веґревіля. Для розуміння пам’ятки це важливе уточнення: перед нами не просто збільшене яйце, а монументальне втілення конкретної мистецької традиції.

Автором концепції, візерунка, кольорів і мотивів скульптури був Сембалюк. За матеріалом CBC Arts, саме ці складники надали проєкту його українського характеру. Водночас алюмінієва пам’ятка не є звичайною писанкою, виготовленою традиційним способом. Вона переносить її образ і декоративну мову в інший матеріал та масштаб.

Тим, хто знає писанкарство, цей образ дає знайому точку зв’язку з українською культурою. Для інших відвідувачів він може стати початком знайомства з нею. Спершу увагу привертає величина, а вже потім виникають запитання про орнамент, авторів і традицію, яку вони обрали для міської пам’ятки.

Як український образ увійшов до канадського вшанування

Історія фінансування починається 1973 року. Тоді уряд Альберти створив комітет Alberta Century Celebrations Committee для координації заходів до сторіччя Королівської канадської кінної поліції, відомої за скороченням RCMP. Комітет розподілив кошти між кількома муніципалітетами провінції, зокрема Веґревілем.

Торгово-промислова палата Веґревіля та округи вирішила використати цю підтримку для спорудження писанки. За офіційною історією міста, вона мала символізувати багату українську культуру громади, а також мир і безпеку, які RCMP забезпечувала місцевим першопоселенцям та їхнім нащадкам.

Отже, українська культурна складова й канадська пам’ятна присвята були частинами одного задуму. Важливо також точно називати джерело підтримки: міський опис пов’язує кошти з ініціативою уряду Альберти. Так місцева громада обрала власну культурну форму для участі у ширшому провінційному відзначенні. Писанка стала способом поєднати ці два контексти в одному публічному об’єкті.

Сембалюк і Реш: мистецтво зустрічається з математикою

Пол Максим Сембалюк був канадським художником українського походження. Він народився й виріс у місцевості Віллінґдона та Веґревіля. Тож мистецький задум розробляла людина, біографічно пов’язана з регіоном, для якого створювали пам’ятку.

Міський сайт називає авторами проєкту Сембалюка та професора Реша, фахівця з комп’ютерних наук з Університету Юти. CBC Arts докладніше розмежовує їхню роботу: Сембалюк був керівником проєкту й дизайнером, а Рональд Реш забезпечив математичне розв’язання, необхідне для реалізації конструкції.

За розповіддю CBC, Реш працював над відповідним рівнянням у вільний час. Завдання вимагало одночасно зберегти художню виразність писанки й знайти спосіб фізично її побудувати. Саме ця співпраця пояснює, чому історія пам’ятки виходить за межі декоративного мистецтва. На сорокову річницю писанки місто окремо відзначило внесок Сембалюка у створення монумента.

Тисячі деталей і рух за вітром

В офіційному описі конструкцію порівнюють зі складною головоломкою. Місто наводить такі числа: 524 зірчасті візерунки, 2208 рівносторонніх трикутників, 3512 видимих граней, 6978 гайок і болтів та 177 внутрішніх розпірок. За цілісним силуетом прихована велика кількість окремих елементів.

Раннє комп’ютерне моделювання допомогло перетворити задум на конструкцію, яку можна було зібрати. Місто пов’язує проєкт із дев’ятьма новаторськими досягненнями в математиці, архітектурі та інженерії. Матеріал CBC Arts також розповідає про технологічний прорив у його проєктуванні.

Окрема особливість писанки полягає в її русі. За свідченням CBC, Сембалюк побачив можливість використати її як флюгер і знайшов стару корабельну гарматну башту, на якій змонтували скульптуру. Отже, інженерний задум охоплював не лише форму оболонки, а й спосіб взаємодії споруди з вітром. Ця деталь додає ще один вимір до сприйняття пам’ятки.

Що варто знати перед відвідинами

За даними міста, писанка має 25,7 фута завдовжки, 18 футів завширшки й сягає 31 фута заввишки. Ці виміри не слід плутати: число 31 стосується висоти пам’ятки, а не довжини яйця.

Офіційна сторінка для відвідувачів повідомляє, що оглядати її можна 365 днів на рік. Там само зазначено, що 1978 року до писанки приїздили королева Єлизавета II та принц Філіп, герцог Единбурзький.

Під час зупинки подивіться на скульптуру і як на цілісний образ, і як на поверхню, складену з геометричних частин. Так легше помітити, як український орнамент поєднався з технічним пошуком.

А щоб доповнити подорож знайомством із життям громади, знаходьте українські бізнеси та послуги для громади через Ukrainian Pages.