Українське село в Чикаго: історія та життя громади

Українське село, або Ukrainian Village, є районом у складі Вест-Тауну в Чикаго, де зосереджені українські храми, культурні установи та підприємства. Його значення не обмежується місцевими мешканцями: це також осередок для українців, які живуть в інших частинах міста й передмістях. Історія району допомагає зрозуміти, як імміграція, доступ до роботи, церковне життя та щоденні потреби поступово сформували спільний простір громади далеко від України.

Де розташоване Українське село

Район лежить у близькій до центру західній частині Чикаго. Зазвичай його межами вважають Division Street на півночі, Grand Avenue на півдні, Western Avenue на заході та Damen Avenue на сході. На деяких картах західна межа проходить далі, до Campbell Street. Тому різні позначення Ukrainian Village на карті не обов’язково означають помилку: межі району можуть дещо відрізнятися.

Варто також розрізняти сам район, пам’яткоохоронний округ Ukrainian Village District і українську громаду Великого Чикаго. Округ охоплює визначені вулиці та частини кварталів, а не все Українське село. Натомість громада значно ширша за обидві території. Місцеві храми, освітні установи й бізнеси пояснюють, чому цей район важливий і для людей, які тут не мешкають. Його межі та основні установи описані в довідці про Ukrainian Village.

Від сільськогосподарських угідь до міського району

До щільної міської забудови тут були сільськогосподарські угіддя. У середині XIX століття найбільшою етнічною групою в цій місцевості стали німецькі іммігранти. Наприкінці століття нові хвилі переселення змінили склад населення, і на межі XIX та XX століть район був уже переважно слов’янським.

Українці оселялися тут, зокрема, через знайоме польське середовище сусіднього Polish Downtown. Отже, український характер району формувався не відокремлено від інших громад, а в місцевості, яку вже облаштовували попередні покоління іммігрантів. Це важлива частина його історії, поряд із заснуванням українських церков та організацій.

Щільнішому заселенню сприяла надземна залізниця, збудована вздовж Paulina Avenue 1895 року. Вона давала мешканцям змогу діставатися до місць роботи. Лінію вивели з експлуатації 1964 року, проте її роль у розвитку району варто пам’ятати. Для людей, які облаштовувалися в новому місті, транспортне сполучення було практичною опорою повсякденного життя, не менш конкретною, ніж близькість знайомої громади.

Три українські храми та їхні різні історії

Серед головних українських храмів району є греко-католицький собор Святого Миколая, греко-католицька церква Святих Володимира й Ольги та православний собор Святого Володимира. Подібні назви двох останніх можуть збивати з пантелику, але йдеться про окремі парафії з власними історіями.

Собор Святого Миколая був першим із двох українських греко-католицьких храмів Українського села. Парафію Святих Володимира й Ольги заснували 1968 року патріарх Йосиф Сліпий та єпископ Ярослав Ґабро. Її поява була пов’язана з розбіжностями в парафії Святого Миколая щодо переходу на григоріанський календар. Нова парафія прагнула зберігати українські церковні традиції та юліанський календар.

Поки тривало будівництво власного храму, від 1968 до 1973 року її віряни користувалися приміщеннями православного собору Святого Володимира. Цей епізод поєднує історії двох громад, але не означає, що вони були однією парафією.

Православну парафію заснували 1916 року під назвою Святої Трійці. У 1946 році вона переїхала з Erie Street на перетин Cortez Street та Oakley Boulevard. Придбаний тоді храм раніше належав німецькій лютеранській громаді; його пристосували для української православної парафії. Отже, дату заснування парафії важливо не плутати з роком її переїзду до нинішньої будівлі. Цю послідовність подає історичний огляд церков району.

Мистецтво, освіта й повсякденні потреби громади

Українське життя тут не зводиться до богослужінь. У районі є Український національний музей, Український інститут модерного мистецтва та Український культурний центр. Освітню й молодіжну складову доповнюють українськомовна початкова школа та дві українські молодіжні організації. Разом вони представляють різні сторони життя громади, від навчання до мистецтва.

Поруч із культурними установами працюють українські фінансові установи, ресторани, крамниці та інші підприємства. Саме таке поєднання допомагає зрозуміти район не лише як історичну місцевість. Мова, віра, освіта, творчість і щоденні справи тут пов’язані через мережу організацій та бізнесів.

Для першого знайомства з Українським селом можна обрати тему, яка вам найближча. Інтерес до мистецтва приведе до Українського інституту модерного мистецтва, а зацікавлення життям громади стане приводом звернути увагу на музей, храми чи місцеві підприємства. При цьому не варто ототожнювати весь український Чикаго з одним районом: українці та їхні нащадки живуть по всій агломерації.

Пам’яткоохоронний статус і зміни у Вест-Тауні

4 грудня 2002 року Ukrainian Village District отримав статус міського пам’яткоохоронного округу Чикаго. Його територія зосереджувалася на Haddon Avenue, Thomas Street і Cortez Street між Damen та Leavitt Avenue, охоплюючи також частини Damen, Hoyne і Leavitt Avenue. Межі округу розширювали 2005 року та 11 квітня 2007 року, як зазначено в огляді його історії.

Цей статус стосується визначеної території, а не автоматично всього Українського села. Водночас джентрифікація Вест-Тауну змінює демографічний склад району. Попри ці зміни, Українське село залишається осередком української громади Чикаго. Його історію продовжують не лише будівлі, а й установи, що поєднують культурне та повсякденне життя.

Щоб знайти українські бізнеси та громадські сервіси в Чикаго, скористайтеся Ukrainian Pages.